Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Нічого особистого: просто осінь - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Тополя, 30.12.2024 - 12:09
"Час це плямистии щур", якии назбирав спогади життя "у хащах осиротілих просторів".Це актуально саме зараз, коли простору думки, простору міркувань, простору волі стає все менше і менше. І де осінь сліпо розкидає своє золото, і марні мелодії звучать з її яскравого колориту. Дуже гарно.Я в захопленні відтакого написання , таких метафор і порвнянь, такої філософської натури. Дуже гарно. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Svetoviya, 05.12.2024 - 23:27
Яка у вас фантастична, поетична уява! Образність зашкалює! Тільки з досвідом можливо так відчути осінь. Браво!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Променистий менестрель, 28.11.2024 - 11:37
Стільки фантазії, добутої з реальності дорослої осені - що для однієї людини надто забагато - Ви, Артуре, свого роду поетичний унікум білого вірша. З верх чудово.Як там наш друг ірландець Шон Маклех - у них такі повені зараз проходять і шторми. Чи він не на побережжі часом мешкає? ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Променистий менестрель відповів на коментар Променистий менестрель, 03.12.2024 - 11:54
Доброго дн, Артуре. Дякую за життєдайне інфо. Дай Бог Шону по довше бути з нами.Привіт йому великий. Миру нам усім. Послухай сьогодні песню на укр. що я виставив ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Галина Лябук, 22.11.2024 - 14:57
Кожний з нас має щось своє у сприйнятті світу, баченні навколишнього і навіть уява різна. Тому й осінь у вірші - загадкова, таємничо-магічна, сприйняла чомусь з холодком, затамувавши подих. ![]() ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Рунельо Вахейко, 17.11.2024 - 11:01
Чудові, несподівані осінні метафори... ![]() ![]() ![]() Слава Україні! Слава ЗСУ! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! ![]() Валентина Курило, 06.11.2024 - 23:15
Виникли образи: двоє в каптурах сидять біля вогнища в лісі й підкидаючи гілля у вогонь, думають про невизначене майбутнє. Навкруг осінній пейзаж, час від часу пориви вітру коливають полумя, підіймають вгору золоте листя. Відчуття нереальності навіює впевненість у причетності людини до чудес природи. І одночасно їх огортає страх перед смертельною невідомістю... Щось я захопилася. Вірш класний. ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Іванюк Ірина, 01.11.2024 - 16:37
Потужні образи!Витончено про реальність, про зв'язок між світом видимим і прихованим, про потребу світла, знань, добра і віри в світі,в якому люди часто відрікаються їх.Завжди відчуваю це прагнення світла і віри, крізь експресіоністичну призму фантазмагорій.Чудовий твір! ![]() ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() laura1, 01.11.2024 - 15:44
Цікавий стиль написання віршів. Більше схоже на прозову розповідь, але мені сподобалося. Виразно, образно, філософськи. ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() |
|
![]()
|