/квартон/
Ви все частіш навідуєте сни,
Які горять прощанням горобин,
Душі непросто розлучитись з ним.
Із днем, де кожен віддано любив.
Ваш усміх ллє промінням позолот,
Ви все частіш навідуєте сни.
До світла я метеликом... от-от...
Та палить крила світ нам затісний.
У підсвідомості живуть вони:
Злий вітер чисті мрії не зламав.
Ви все частіш навідуєте сни,
Хоч разом нас давно уже нема...
Солодкий сон яснив і літував,
Сльоту спекотний жовтень припізнив.
А я була безмірно вдячна Вам,
Що все частіш навідуєте сни...
