Якось шестирічна Оксанка вхопила з тарілки пиріжок з горохом і вибігла з квартири. Як тільки вийшла надвір,до неї підлетів голуб. Він сів їй на плече і сказав:
- Дай мені, дівчинко, шматочок пиріжка. Я сьогодні ще нічого не їв.
Оксанка відламала половинку пиріжка і дала її голубу. Сіренький вхопив дарунок дзьобиком, відлетів на три метри від дівчинки і почав дзьобати те, що вона йому дала. Коли на тротуарі не залишилося і крихти, голуб мовив:
- За те, що ти не пошкодувала мені пиріжка з горохом, який я люблю, я дам тобі одну свою пір’їну. Коли ти її погладиш, вона зможе виконати одне твоє бажання.
- Ти правду кажеш?
- Звісно, - відповів голуб і полетів.
«Попросити у пір’їни коробку смачних дорогих цукерків? Чи, може, таку сукню, як в артистки Клавдії Петрівни, щоб у ній виступати? Тільки дівчинка хотіла погладити пір’їну й попрохати в неї сукню, як мама покликала її додому. Коли Оксана прибігла, то спитала в неньки:
- Що сталося? Я не встигла навіть пройтися подвір’ям.
- Татко наш попав в аварію, в тяжкому стані зараз перебуває.
Оксана обняла матір і мовила їй:
- Не хвилюйся, з ним усе буде гаразд.
- Звідки ти знаєш?
- Знаю.
Дівчинка витягнула пір’їну, погладила її й попросила у неї одужання для свого тата.
Одразу після цього мамі задзвонив лікар. Він сказав:
- Не інакше, як чудо сталося. Ваш чоловік прийшов до тями. Стан його уже не критичний.
Мама видихнула повітря з грудей. А Оксанка, почувши слова лікаря, вдруге погладила пір’їну і мовила їй:
- Дякую тобі, дорога пір’їно! І голубці твоїй щиро дякую за те, що дала мені тебе.