Сонцеві серпень цьогоріч вогню підкидає.
Кров у судинах світила ажень закипає –
Дихає важко і подихом спалює простір.
Все живе жде, коли злізе воно з високості,
Ступить за обрій, а серпень подасть прохолоду.
Ну, а до того, мабуть, треба лізти у воду.
В озері, річці купатись, в ставку чи у морі.
Жар не леліяти в тілі, як овоч в коморі.
Воду джерельну чи будь-яку чисту втягати,
Дух у кулак затискати і спокій тримати.
Серпень на те, щоби ми пам’ятали про літо
В час, як лелеки втечуть, всохнуть трави і квіти.
