Печатав серпень вже забрус
Сохла остання косовиця,
Десь тепле літо чорногуз
В краї далекі ніс на крильцях.
І на очах коротшав день
Холодні роси вмили трави,
Вже збайдужілі до пісень
Ліси у осінь завітали.
Небо веселку загубило,
Що вдосталь напилась з ріки,
Іду з тобою в осінь, милий,
З теплом від ніжної руки.
Нас там закутають тумани,
Накриє жовтим листопад,
Але кохання полум'яне
Поверне літо у наш сад.
Знову розквітнуть для нас квіти,
І заспівають солов'ї,
Ми не стомилися любити,
Лиш рук не відпускай моїх.
Галина Грицина.
