В той день вірші не міг писати.
Писати марно, не було
Того бажання, щоб вітати,
Бо все уже давно пройшло...
Минули ті роки веселі,
Коли нестатку не було,
І панували у оселі
Добробут, затишок, тепло.
Ну а сьогодні все змінилось,
Насунули скрутні часи,
Дерева щастя нахилились,
І все знецінилось в рази.
Тож побажаю купу грошей,
Щоби життя тобі дало.
Та тільки, маючи ті гроші,
Ти не отримаєш тепло.
В гонитві за грошима мусиш
Потрапити у забуття.
Любов за гроші ти не купиш!
Запам'ятай на все життя!
Ребрик С. В.