/четверик/
Літо котило безмовно на захід,
Не говорило – відходило нишком.
Калейдоскопами квітів та ягід
Гладило-слало розлучну доріжку.
Не говорило – відходило нишком.
Зі спокушанням лишитись боролось.
«Спека! У мандрах зроби передишку!» –
Марно вклонявся гінкий гладіолус.
Калейдоскопами квітів та ягід
Комбінувалось довкруж неповторне.
Літо – яскраве, квітуче, засмагле,
Ще наче в силі й не втратило форму.
Гладило-слало розлучну доріжку.
Ніби пірнало в казки полинові.
Тепле, барвисте, врожайне, розкішне
Нам залишало на мир настанови.
