Жінки... Тендітні і кохані...
Жінки... Веселі і жадані...
Вродливі, гарні, щирі, милі...
Ви схожі на бурхливі хвилі,
Проміння сонця і зірок.
Ваш голос - наче той дзвінок,
Що живить силою натхнення
Із вічності до сьогодення,
Лунає щиро знов, і знов,
У ньому - віра у любов.
Та тільки зараз все змінилось...
Дерева щастя нахилились
Від тягаря лихої долі,
Адже немає благ доволі.
Адже прийшли складні часи,
І все знецінилось в рази.
На перше місце стали гроші.
Хто вдосталь має їх - хороший,
А хто не має їх - слабак.
Жінки вже думають ось так.
Знецінились любов, наснага,
Сімейні цінності, повага.
І виросла з грошей стіна,
Бо світом править сатана.
Але лишилась в мене віра
І розуміння моє щире,
Що ще живе Свята Любов,
І переможе вона знов!
Ребрик С. В.
