Так хочеться ще у луги,
Як пройде літо, щоб згадати,
Де річка миє береги
Між запахом п'янкої м'яти.
Так хочеться у літню ніч,
Де зорі падають дощами,
А місяць дивиться віками
І не збагне у чому річ...
Так хочеться ще у поля,
Де перепілки славлять літо,
І де натруджена земля
Навіть не думає спочити,
Туди, де в небі журавлі
Несуть на крилах твої мрії,
Де небо обрію землі
Свої розказує надії.
Так хочеться зловити мить
І назавжди запам'ятати,
Ось павутинка так тремтить...
Чи то життя...? Не обірвати б...
Галина Грицина