(Частина №4 із циклу "Пригоди Малюка")
Якось вранці прокидаюсь,
Потихеньку одягаюсь,
Сонечко мене вітає
Та гуляти закликає.
Я б швиденько капці взув
Та й на вулицю пірнув,
Тільки де ж їх тут знайти?
Хто б прийшов допомогти?
Оце так! Дивлюсь-гадаю,
На кімнату споглядаю –
Вчора ще було гарненько,
Чепурненько та чистенько.
Хто ж до мене завітав
Й все навколо розкидав?!
Іграшки стоять не в шафі,
А по всій лежать кімнаті.
Одяг теж, то тут, то там,
Все чомусь не по місцям?
Тут, нарешті, пригадав,
Що я грав й не прибирав.
Що тепер мені казати?
Треба швидко все складати!
Застелити треба ліжко,
Віднесу до шафи книжки,
Іграшки всі позбираю
Й одяг свій я поскладаю.
Швидко-швидко час біжить,
Діло в мене не стоїть.
Працював я так гарненько,
Ось в кімнаті вже й чистенько.
Знаю, що тепер робити –
Більш не буду я смітити.
Гарний настрій в мене зранку,
А тепер вже час й сніданку.
Тільки капці встиг я взути,
Голос мами ніжний чути:
«Як ранесенько ти встав?
Вже й кімнату сам прибрав?!
Мій маленький трудівник,
Наша гордість, помічник!»
04.08.2024