Я не стидаюся робити помилки,
Не помиляється лиш той, хто сиднем всівся,
Тому й з розбігу кидаюсь у вир верткий,
А згодом він мене наповнює по вінця.
Недогляд із минулого мов смолоскип
Висвітлює мій шлях, як ночі — млявий місяць.
Я не стидаюся робити помилки,
Не помиляється лиш той, хто сиднем всівся.
Зеленка незнання переросте в блакить:
Врожай пристойний зродить недоладне сім'я,
Слідкую лиш за тим, щоб знов його не всіять —
Повторна хиба труїть душу мов іприт.
Я не стидаюся робити помилки.
