Самотнії очі зустрілись,
лежиш , мотиляєш хвостом,
Де небо , трава та водичка,
Повсюди для тебе є дом!!!
Ти носик чорненький підняв
Та погляд мене обійняв
Говориш візьми мол до себе
Я буду любити лиш тебе!
Так тепло пройшло по мені
Минули самотності дні
Та посмішка сяяти знов
Нагадує то є любов!
Але ,так не зважив на тебе
Покликати друга до себе
Пішов розчинившись в ночі
Залиша ті очі сумні!
Так часто ми щастя втрачаєм
А що воно є , тай не знаєм
де нас, воно , в світі чекає
Та , як же воно виглядає!
