Прости нас, Господи, бо ми
Про себе кожен думки доброї...
Шукаєм іншого вини,
Лиш цим велике зло вже коїмо.
Ненависть в душі увійшла.
І дикий розбрат став нам нормою.
Нема любові і тепла.
Гниють нам рани незагоєні.
Та що нам люди, вбивства, смерть...
Відповідальність то не наша бо ..
Смиренність, святість наша де?
Лиш там, де ми за інших плачемо...
