Можливо колись ми зустрінемось, як перетнуться в просторі та часі наші всесвіти.
Посидимо як старі друзі, поспілкуємось... Ти розповіси мені за своє життя, за радості та печалі, здобутки та втрати, досягнення та поразки, а я - я розповім тобі як тримала гармонію в хаосі, як творила свій всесвіт світлом любові незважаючи на зовнішню темряву, як сумувала та раділа, як втрачала надію і відтворювала віру, як розпорошувалася на пил і наново себе збирала, змінюючи налаштування та створюючи нові зв'язки...
Ми обіймемося як рідні на прощання і знову повернемося кожен у свій всесвіт, щоб через кільканадцять років знову зустрітися, коли наші всесвіти знову зійдуться в одній точці у просторі та часі, щоб обійнятися душами...