Село дугою обняла прозора гладь ріки.
Хоч тяжко бідність дошкуля, але думки легкі.
Під стріхою собі гніздо зробили ластівки.
Зі швейних голок син зробив для вудочок гачки.
Для чайок річкових я став таким же вільним братом.
Чого в смиренності своїй я міг би ще бажати.
З дружиною для шашок ми розкреслили папір.
Якби ще від хвороб знайти чарівний еліксир.
За перекладом Бориса Мещерякова
У 759 році Ду Фу покинув службу і з сім'єю відправився на пошуки спокійного місця в охопленому смутою Китаї. Таким місцем стали для них околиці міста Ченду. Два роки прожив він щасливо у трав'яній халупі на березі річки Янцзи.
У китайській поезії чайки - символ природності поведінки і свободи від умовностей. Говорячи про спорідненість з чайками, Ду Фу має на увазі, що, звільнившись зі служби, став вільнішим і чистішим у своїх помислах. В китайській притчі розповідається, як один чоловік любив чайок і ходив до моря, де плавав разом з ними і до нього зліталося їх незліченно. Одного разу батько попрохав його:" Кажуть, до тебе прилітають чайки зі всього моря. Впіймай мені декілька, я теж хочу погратися з ними". Коли наступного разу цей чоловік прийшов до моря, чайки кружляли над ним, але не спускалися близько. Ось чому кажуть: "Межа мови - відсутність мови. Межа діяння - відсутність діяння. Доступне всім знання поверхневе".
Дошка для шашок, розкреслена на папері - ознака крайньої бідності і високої духовності.
В смиренності своїй - в оригіналі вей цюй - самопринижуюча назва, дослівно чоловічок.
У вірші змішані почуття розчарування державною службою, яка не принесла поетові забезпеченої старості, та радість від життя в сімейному колі серед простоти і природності сільського життя
Навіть цього мало достатньо, щоб зрозуміти велич людини і поезії.
