А мені подобаються прості речі
Проста невимовна, чиста краса,
Крики в небі передосінні лелечі,
І світанкова весняна роса.
А ще поцілунок твій ніжно-чуттєвий,
Тиха, надзвичайна людська доброта,
Коли шумлять у лісі мудрі дерева,
На заході сонця гладенька вода...
Господи, просто любов та просто дружба...
Теплі, щирі обійми - перон, вокзал...
І твоя усмішка - така мені люба,
І твоя пекуча гаряча сльоза...
Мені подобаються прості, прості речі
І ще твоя неймовірна краса,
І ті наші з тобою розмови надвечір...
Любов моя ні на мить не згаса...
