Вже стільки літ, і стільки зим, і весен,
І стільки ж само листя обліта,
Але душа у юності зависла
І не сприймає, що пройшли літа.
І що прожито більш як половина...
І скільки ще горітиме свіча?
А у душі ще молодість нестримна,
І не старіє з терміном душа.
Тож я сьогодні помолюся Богу,
Й подякую за видих і за вдих,
Що не кидав мене, показував дорогу,
Оберігав, недивлячись на гріх...
За все й за всіх, з ким дозволяв стрічатись,
За тих хто є, й за тих хто вже пішов...
Я дякую за все, за надбання і втрати,
За миті щастя, за талант і за любов.
24.06.22
