Мамо, матусенько! Чом же так рано?!
Чом же так рано тебе не стало?!
Я ж так молила, я ж так благала,
щоб ти лишилась, бо ще зарано...
Квітнула вишня, сонце сіяло.
Тяжка хвороба тебе забрала.
Роки минають. Час не лікує.
На старій вишні кує зозуля.
Літечка лічить, ті, що без тебе...
А мені літ тих без тебе й не треба!
Вільная пташка ближче до Неба...
Мамо, матусенько, важко без тебе.
Вишня знов квітне і сонце сіяє.
Все як було. Тільки мами немає...
...та пам'ять жива.
