Пабло Неруда 20 віршів про кохання і одна пісня відчаю. Вірш 18
Тут я тебе кохаю.
Серед похмурих сосен господарює вітер.
Відсвічується місяць в блукаючій воді.
Вони щодня ганяються один за одним вслід.
Звільняються в тумані танцюючі фігури.
Срібляста чайка падає в зірницю вечорову.
Чи іноді вітрило. І зорі в високій вишині.
Хрест чорний корабля.
Самотній.
З світанком прокидаюся, душа моя волога.
Удалині співає і затихає море.
Це порт.
Тут я тебе кохаю.
Тут я тебе кохаю і марно тебе ховає обрій.
Ти ще кохана мною, такий холодний факт.
Я часом шлю цілунки з сумними кораблями,
вони за море прагнуть, куди не допливти.
Я тут забутий, мабуть, як древні якорі.
Стають сумними пристані, коли причалить вечір.
Даремними жаданнями мене життя втомило.
Кохаю те, що зникло. Така далека ти.
Моя печаль противиться приходу тихих сутінків.
Та ніч прийде й для мене заспівує пісні.
І місяць відправляє кружляти мої сни.
Яскраві зорі дивляться, неначе твої очі.
І так тебе кохаю я, що хочуть сосни вітру
Співати твоє ім'я своїм дротяним листям.
Pablo Neruda 20 poemas de amor y una canción desesperada. Poema 18
Aquí te amo.
En los oscuros pinos se desenreda el viento.
Fosforece la luna sobre las aguas errantes.
Andan días iguales persiguiéndose.
Se desciñe la niebla en danzantes figuras.
Una gaviota de plata se descuelga del ocaso.
A veces una vela. Altas, altas estrellas.
O la cruz negra de un barco.
Solo.
A veces amanezco, y hasta mi alma está húmeda.
Suena, resuena el mar lejano.
Este es un puerto.
Aquí te amo.
Aquí te amo y en vano te oculta el horizonte.
Te estoy amando aún entre estas frías cosas.
A veces van mis besos en esos barcos graves,
que corren por el mar hacia donde no llegan.
Ya me veo olvidado como estas viejas anclas.
Son más tristes los muelles cuando atraca la tarde.
Se fatiga mi vida inútilmente hambrienta.
Amo lo que no tengo. Estás tú tan distante.
Mi hastío forcejea con los lentos crepúsculos.
Pero la noche llega y comienza a cantarme.
La luna hace girar su rodaje de sueño.
Me miran con tus ojos las estrellas más grandes.
Y como yo te amo, los pinos en el viento,
quieren cantar tu nombre con sus hojas de alambre.
Довго не хотіла перекладати цього поета, душа противиться комуністичній ідеології. Зрештою змирилася - у них там вся Південна Америка хвора на комунізм. Якось можуть примиритися в одній душі ліричне сприйняття світу і комунізм.
