Іде Коза так пізно із гуляння,
На зустріч чорт( де взявсь) іде.
Удвох присіли на поляні,
Розмови повели про те, про се.
Як важко їм обом на світі жити,
Ні родичів, сестер, ані братів.
До кого голову на старість прихилити?
Іще сказати щось він тут хотів...
Коза продовжила розмову:
Так будьте моїм дядьком назавжди.
І як рідня, я буду вам опора...
Сподобались чортяці речі ці.
Козел все чув, сидів він під кущем:
Так значить чорт Козі вже буде дядьком?
Такий узяв під серцем Козла щем.
Його від страху так трясло, як від болячки.
Чому у нас про це ти не спитала?
Чи згодні ми на це, чи, може, ні?
Для чого ти оце таке зробила?
Можливо, насолить хотіла так мені?
І тут Козел це рішення прийняв:
Тут буде так, як зараз скажу я!
Чорта рогами забодав..
Ходім, Любов моя, чекає там сім"я!
Дякую, сподобався гумор! 
