Щось між верлібром та думками
Тривога спочатку повзе по тілу
потім повзе по мапі
червоніє наче їй соромно
донька збирає свої речі
в тривожний рюкзак
а потім бережно кладе
ляльковий дім щоб
хоч якось врятувати його
перераховує квіточки та дерева -
жителів не вистачає
у мене не вистачає сил
та вистачає пауер-банків і віршів
з яких черпаю світло і віру
ніч накриває чорним простирадлом
з присмаком страху
проміння сонця як доказ життя
на добу чи декілька годин
діти по сигналу "повітряна"
біжать в укриття
я ледь встигаю за ними
та встигаю осягнути всю біль
цього дійства -
вони зі сталі та залізобетону
бо в бомбосховищі дописують
лабораторні з хімії
та контрольні з української
і так хочеться зберегти
ляльковий дім доньки
і усіх дітей цілими та неушкодженим
з усіма його жителями
23.03.24
