Весняною грозою над бульваром
Надумавши розважити себе,
Затягує, погримуючи, травень
Над Дарницею небо голубе.
Каштани палять свічі, у розгарі,
Ідуть кияни бруком хто куди...
І вмить на перехожих сині хмари
Обрушилися тонами води.
Квартали обезлюдніли при зливі,
Тріпає дощ і миє пустоту.
Лиш дівчинка із хлопчиком, щасливі,
Бруківкою продовжують ходу.
Спалахує ударами яскраво,
Розкатами розкочується грім.
І весело посміюється травень
Над жартом несподіваним своїм.
А їм одним, ще зовсім юній парі,
Іти удвох й дивитись залюбки,
Як крутячись в струмочках, по бульвару,
Каштанові спливають пелюстки.