А час біжить дорогою життя, Де не було й немає світлофорів, І ти для нього є лише дитям, Безвольним десь, а десь, можливо, й хворим. Ніхто ще часу плин не обігнав Ніколи навіть думкою німою. Переч, кричи і можеш постогнать, Дискусію вести про це зі мною, Але це так. І іншого нема. Це явище назвали – аксіома, Бо ж може час і плани поламать, Коли слугою стане для фантома.* 1.02.2024. -------------------------------------- * – привид, здатний поселитися в живых людях інаводить страх на оточуючих. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1008825 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ПоемаТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.03.2024 22:03:45 © дата внесення змiн: 18.03.2024 22:05:20 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie