З доброї волі він дім залишає, родину.
З доброї волі на захист країни стає.
Ворогу з куль і снарядів готує гостину.
Хоч і від нього нерідко таку ж дістає.
Міг би сховатись, згубитися, перечекати,
Але болить йому батьківська рідна земля,
Правіковічних водойм її глиби й блавати,
Золото лану, цвіт лугу, гудіння джмеля,
Дихання лісу і велич гірського масиву,
Саду солодкі повіви і спів солов’я.
В пам’яті - меч козака, його погляд сміливий,
Прапор Бандери, Шухевича чесне ім’я.
Перед очима – біль мами і дерево роду.
В генах -дух правди та гідності, дух боротьби.
Як же він може не стати на захист народу,
Не боронити його віковічні скарби?
Слава нашим добровольцям - справжнім захисникам! 
