|
( На фото ми в молоді роки.)
(Присвята чоловіку.)
Я пригорнуся ранньою росою,
Глянеш у очі, щаслива з тобою,
Розчеши коси, ніжно приголубиш,
Коханий знаю, боляче не зробиш.
Давай згадаєм, як гуляли в полі,
Чарівність квітів, дякували долі,
Де подих жита і соловейка спів,
Ромашки, сонечко, запах пелюстків.
Той аромат, п`янив, подяка літу,
Клятва в коханні й серед буйно цвіту,
Віднайшли щастя. Пліч -о - пліч роками,
Хоч і буває, не спиться ночами.
Ласкавий погляд, ліки вчасно дані,
До біди й смутку в протистоянні,
Підстерігав, нас відчай, пригадай,
Із медом, м`ятою смакували чай.
Не згасло щире, до життя бажання,
Тут дім, повага, розуміння, щастя,
І я частіше оглянуся назад,
Стараюсь спомини, всі укласти вряд.
Може раніш, чогось не цінувала,
Та гріє душу, спогад що згадала,
Скільки всього, нам прийшлось пережити,
Як відпустить? Умію дорожити.
Заздрили хлопці, знаю й молодиці,
Без тебе ж я, як квітка без водиці,
І хоч давно, уже осіння чічка,
Але довіку, лиш твоя лебідка.
Знов пригорнуся, ранньою росою,
Сяючі очі, щаслива з тобою,
Розчеши коси, ніжно приголубиш
Коханий вірю, ти ж, лиш мене любиш.
Мені так затишно, під твоїм крилом,
Тут у обіймах насолоджусь теплом,
Тож потанцюєм, танець танго удвох,
Тішимось долі, що подарив нам Бог!
11.03.2024р
ID:
1008125
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.03.2024 10:11:54
© дата внесення змiн: 19.08.2024 14:01:29
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
