День згасає, холодний і сірий,
Остигають на вітрі стволи.
Батальйонам своїм командири
Відступати наказ віддали.
Ліг в архіви фрагмент України, -
Фронтовий оператор відзняв:
По Авдіївській трасі машини
Покидають розбитий анклав.
Чути подих тротиловий смерті,
У повітрі - брудна каламуть...
По дорозі життя, на четвертій,
У пів газу танкісти ідуть.
Весь обдертий, ланцетом накритий,
Замикаючим тягнеться танк.
Лиже полум'я баштові ЗІПи,
Дим стіною округу затяг.
Дух міцний у бувалих солдатів,
Залишати машину не час.
На Дністрі і живими не взяті,
Їхні предки горіли не раз.
В їхній мужності - символ держави,
Шлях бійця - не зелений відос...
Оператору приклад яскравий
На дорозі відзняти вдалось.
Відступає тактично країна,
А в стратегії плани свої...
І пошарпані боєм машини
По асфальту ведуть водії.
Сильно, правдиво, правильно! Респект, Льоня! І дай Боже, щоб стратегія була переможною! Сили нашим ЗСУ, мудрості владі, потужної допомоги від партнерів, терпіння нашим людям! Слава Україні!
неначе, поряд був з бійцями
та бачив все на власні очі,
як здоганяла смерть шляхами,
як бій гримів щодня й щоночі.
і серце кров'ю обливалось,
як бачив очі побратима.
найтяжча доля їм дісталась -
на ті години невмолима.