Ой, а хто це ? подивись
скік та й скок
скок та й скік
глянеш ближче - наче бджілка
тільки де ж прозорі крильця ?
за травинку застрибнув
полуничку там знайшов
раз її - і вже нема
ой, солодка смакота
"Хто такий ?" , - його питаєм
"Бузька я" , - відповідає
носик шморг - і знов в траву
не впіймаєш дивину
"Хто ж такий ? цікаво дуже
може скажеш нам всім, друже ?
не соромся, не ховайся
йди до нас, не будь втікайлом"
"Бузька я, кажу вам знову
нащо починать розмову ?
вам, напевно, лиш кортиться
з'їсти стиглі полуниці
а вони мої ! не дам !
і нестиглі теж не дам !
всі мої і все моє !" , -
знову шморг і грізно "кхе"
"Не дивіться, що маленький
й трохи вищий за опеньки
я - гроза всіх мурашок
гном тутешній, бом-бом-бом
все своє охороняю
кожну ягідку я знаю
дуже ласий до смачного
все моє ! не дам нікому !"
ось травинка відхилилась
Бузька вийшов подивитись
хто це тут його питає ?
хто про нього ще не знає ?
руки в боки - вельми грізно
"Ох я вам ! я Бузька, звісно ж !
он який картатий светрик
чуб рудий, штанці зелені
зростом, правда, невеличкий
а от вдача - войовнича
брови як зведу до купи
так мене ні з ким не спутать"
"Ох ти Бузька
ох нечемний
джентельменські де манери ?
тільки що - відразу сварка
все моє і до останку...
ми ж у гості завітали
вибач, що тебе не знали
не розказував ніхто
що живе тут грізний гном
не сварись, не будь нечемним
ми ж до тебе недаремно
маєм яблучка з собою
шоколад, варення слоїк
ще зефіру прихопили
раптом в полі зголоднієм ?
пригощайся, все смачненьке
дуже файне, солоденьке..."
слухав Бузька і потроху
став добрішим та пригожим
хоч під носик бурмотів
та смаколики всі з'їв
шоколад уподобав
від зефіру чемним став
вже не супить бровенята
вже щасливі оченята
грізних слів не вимовляє
і гостей своїх вітає
"тут у мене полунички
тут дозріють ще порічки
є малина і ожина
навіть агрус рясно зріє
ви приходьте знов до мене
завтра буду джентельменом
пригощу вас смакотою
ви й свою візьміть з собою
та побільше у корзину
і приходьте на гостину
ось такий я Бузька - гном
будьмо друзями ? бом-бом"