Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Бенгальський вогонь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Дмитрович Курдіновський, 08.03.2024 - 02:35
Для мене любовна лірика завжли повинна бути з ноткою суму. Як у Вас, Ярославе. У таких віршах я не дуже звертаю увагу на худодні викрутаси, але якщо я розумію ЛГ, то це означає, що поезія відгукнулася! Дякую Вам!
Прозектор відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 08.03.2024 - 13:23
Боюся, я чисто позитивну лірику і не зумію створити, адже відштовхуюся від дійсності, котра в мене не надто яскрава. Пишу, як є. Щиро вдячний, Артуре, що не забуваєте
Zorg, 05.03.2024 - 18:35
Бенгальский огонь и сердце - знакомый образ! Вагонная история любви. Знакомо, но увы, давно пройдено и кануло в лету. А вам вот удалось воскресить воспоминания и мне было очень приятно окунуться в негу тех давних чувств, которые совсем уже иссякли. Очень хорошо обыграли пыл своего сердца через взгляды и прикосновения. Но нюанс все же присутствует. Сердце, разбитое бенгальским огнем. Спорно звучит. "завмерлого серця мого у вогні" Так будет ярче и понятнее, только вторую строку подгоните и... вуаля! P.S. Все сняться поету акацій тих китиці, Як ніжив кохану і ночі, і дні, А ти відверталася, щоб не сліпитися Завмерлого серця мого у вогні. Как-то так, или любые ваши варианты.
Знаєте, поетичність поетичністю, образність образністю, та часом кортить передати саме точність та реалістичність пережитого. Може, це мінус, але я ніколи не прагнув до надмірної абстракності чи фантастичності й пишу здебільшого про те, що в моєму житті справді мало місце. Мені не складно переінакшити останній стовпчик чи будь-який інший, але тут я хотів просто поділитися з читачами подією, що є важливою для мене.
Останній рядок є видозміненим 8-им, це було ще в задумі вірша, тож не посмію його чіпати. Жодних "ночей" в реальності не було та й останнє "аби" на "щоб" не хотілося б змінювати, бо їх і так тут вистачає - хай чергуються. Розумію, що твір далеко не ідеальний, але один з моїх найулюбленіших на тепер. Якось так. Вдячний за візит і увагу до написаного P.S. "Сліпитися" лише ким/чим.
Потемніле купе. Я тримаю коханої руку.
Поїзд мчить, як завжди, за околицю теплого дня. Біль хапає мене, наче тінь зголоднілої суки, Щоби вирвати серце й скоріш віднести до щенят. Каждый мастер пользуется своею палитрою чувств. То, что предлагаете вы - интересное решение. Мне многие говорят, зачем совершенствовать, и так сойдет! Потому они и многие, а я в единственном экземпляре, ибо стараюсь взвешивать каждый образ до грамма, чтобы у читателя в зобу дыхание сперло. Что правда, покуда не всегда получается. Каждое произведение - это маленькая сказка и если начать описывать пресную хронологию, то сказка превратится в документальный черно-белый фильм. Здесь на двух стульях не усидеть никому! Просто нужно определиться с кем ты? С умными, или с красивыми. Ты лжец, или праведник? Для себя я выбрал стезю великого лжеца.
Пардон, та зовсім не те. Прозектор - це Прозектор, а Зорг є Зорг, пишу головне так, аби подобалося самому собі. Та й недаремно мене ще в школі називали "чесним Ярославом".
Grace, 04.03.2024 - 22:46
Дякую за красиву лірику! Поезія зачаровує своєю зворушливою красою. Читаю з насолодою!!!
Прозектор відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 04.03.2024 - 20:44
Вдячний Вам за прочитання і відгук
|
|
|