Мій Краю, серце рветься й крається,
Стікає в ниви потом й кров'ю,
А чудо, Богом вже нарізане окрайцями,
Для кого? Підкажіть мені - для кого?
Для тих хто у руїнах і окопах,
Із жил своїх зв'язали сітку-рябицю,
Й тримають над Вкраїною допоки,
Вужі й гадюки світом розповзаються.
Чи для отих, хто рвуть на клапті Неньку,
По закуточках тягнуть й розкрадають.
Мій Боже, пожалій моє серденько,
Й життя Героїв, що Країну захищають.
Та не мені Тебе учити, Господи,
Я, як ніхто, про милість Твою знаю,
Ти не відкинеш наші го́-ло́-си́,
Які про перемогу й мир благають.
Завдяки молитвам, крові та поту та всупереч зрадникам, Україна здобуває своє благословення! Господи, допоможи щирим і чистим серцям! Вірш- біль, вірш-надія... Нехай вона стане нашим рятунком!
вже те серце розірване бідою на шмаття. латаєш його, а його знову рве.
тримаймося.
дуже болісні рядки. а якими вони мають бути нині, коли торкаш цю тему.
@NN@ відповів на коментар A.Kar-Te, 01.03.2024 - 20:49
як каже моя приятелька - БОЖЕНЬКА, НЕ ВІДПУСКАЙ МОЮ РУКУ...
