Немало тих, з ким є поговорити,
І тих, з ким можна випити й гуляти,
З ким зранку каву на зупинках пити, -
Таких чимало, можна й не шукати.
З мільярдів доль твою переплетуть
Мільйони тих, з ким можна працювати,
І тих, що тільки вигоду знайдуть,
І тих, кого б хотілось уникати.
І тих, хто посміхається щораз,
Коли у нього ти купуєш каву,
І тих, хто сповнений образ,
І, що жартують вдало і невдало.
І просто тих, з ким бачишся в метро,
Чи в автосервісі, чи ходиш до спортзалу,
В кіоску бачиш крізь вузьке вікно, -
Було багато, й буде ще немало.
А мало тих, з ким хочеш разом жити,
Кого любитимеш всім серцем до безтями,
Хто може тебе ковдрою укрити,
Хто зробить все, щоб витягнути з ями.
І тих, кому довірити секрет,
Чи почуття, чи визначні ідеї,
Кого не змінить владний кабінет,
З ким можна розділити всі трофеї.
Найменше тих, з ким разом назавжди,
І тих, хто вміє слухати мовчання.
Хто за тобою може без питань піти,
Й заради тебе віддає останнє.
ID:
1006537
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 22.02.2024 23:16:17
© дата внесення змiн: 22.02.2024 23:16:17
автор: T.I.
Вкажіть причину вашої скарги
|