Надибалися двоє подорожніх
якось-то по стежині у глуші.
Носив з собою власну тишу кожний
і тиша та була їм до душі.
При зустрічі заспорили дві тиші,
і учинили неймовірний гам,
котра із них смирніша і тихіша,
котрій рідній хазяїна снага.
Допоки спілкувались пілігрими,
дві тиші повелися, як в бою…
Та закурів шлях знову за старими,
й забрали тишу, кожний з них – свою.
Цікавий вірш! 
