- Але ж бо тріщить це радіо ! Ніби підсилювач сигналу впаяв і транзистор теж...- ентузіаст Львівської політехніки схилився над приймачем, щось ворожачи ручкою пошуку хвиль.
- Треба було в село поїхати, там краще ловить закордонні частоти...- його одногрупник готував бутерброд, бо ж справді усі студенти голодні завжди. А ще вони спраглі до чогось нового невідомого. От і зараз в кімнаті гуртожитку пізно ввечері намагалися спіймати "ворожу" станцію, аби послухати якісний музон.
- Стій ! Є ! Знайшов ! - шум у динаміку раптом стих і звідтіля полилася оркестрова музика.
- Що це ?
- Радіо Люксембург. Вони передають о цій годині супер артистів. Зараз почуєш те, чого в совку не ставлять до ефіру...- обоє хлопців припали вухами до саморобного пристрою і вже налаштовувалися на мажорний лад.
- Велком ту ю... Нью сонг вері матч...Лісен, май дір френд ! - дещо таємничий голос діджея обіцяв щось незвичайне.
- "АББА" ! " С. О. С" - почався заспів і друзів захопили ніжні жіночі голоси.
- Якась "АББА"..."БАБА" краше б звучало. Про що вони співають ?
- Про моральну допомогу...
- Та це нам потрібна допомога...
- У кожного свої примхи. Вони співають про любовну перипетію.Тут людина реально просить її допомогти...
- От нам би їхні проблеми.
- Але наскільки якісна подача й спів. Тут такого не почуєш.
- Еге, пам'ятаєш як недавно ми "під мухою" "русское поле" виконували...
- Та в нас тільки про комсомольців та про партію горланять. Що значить " мій адрес не дім і не вулиця ? " Все перевели до колективізму монотонного. А щось для душі то, вибачте, нема часу, бо треба будувати бам, п'ятирічку давати за три роки...
- Ану шукай ще якусь хвилю...
- Зараз спробую...- ручка приймача крутилася, допоки не спіймала глухі звуки повідомлення.
- Чому перебиває ?
- Не знаю...Слухай те що є...
- Говорит радио "Свобода"... Передаем последние известия...В с с с р начались политические преследования и гонения. Инакомыслящих отправляют в лагеря. Год назад вынуждено эмигрировал известный бард Олександр Галич...Будьте бдительны, граждане... На каждом шагу может быть агент к д б...Возвращается эпоха жестокого сталинизма...- ефір шипів як зміїне кубло.
- Ого ! Нічого собі. І що це дійсно правда ? Ти віриш цим імперіалістам ?
- Ше й яка гірка правда...- вони озирнулися довкола, чи бува нікого немає в кімнаті. Ніби спокійно, тільки один тарган шустро вискочив із кута й давай стрімголов до раковини. Ну цей свідок мовчазний, хоч і часто дратівливий.
- Мені розказували про "арештовану коляду". А Грицько Чубай теж їм чимось не входив, ходять до нього, випитують що і де, контакти іноземних розвідок...
- От тобі великий жовтень ! От тобі епоха розвинутого соціалізму !
- Та тихіше ти будь. Що почув - не кажи нікому. Пішли спати, бо завтра знову ранком на пари бігти.
А завтра виявилося ще одним звичайним днем в епосі "застою". Уроки з історії к п р с, політичної економії, вчення маркса та енгельса, квітневі "мирні" тези леніна. Після обіду - черги за дефіцитними товарами під браві марші, котрі кликали будувати омріяне комуністичне майбутнє вже сьогодні, не шкодуючи власних сил чи то навіть надзусиль...Заради чого ? Незгідних з цим напрямком відправлять на "перевиховання" до спеціальних медзакладів або до місць віддалених холодних полярних ночей...
"Ви не бачите цієї тюрми
Ви не чуєте цієї мови
Ви бачите лише цю дорогу
Ви чуєте лише мій голос
А тепер розслабте своє тіло
Ви засинаєте
Вам сняться чудові сновидіння
Про гастроном
Про єдину дорогу
І Ви спите...
Спите...
Спите...
Спите..."
Грицько Чубай