Якщо помирати, то тільки у себе, удома.
Якщо помирати, то тільки на рідній вкраїнській землі.
Життя швидкоплинне...гірке і водночас чудове.
Летять, кричучи, десь за обрій мої журавлі.
Якщо доживати, то там, де родилося серце.
Якщо помолитись, то серед вкраїнських церков.
Моя Україно, розхристана, втомлена, б ється.
Моя Україно, моя незрадлива любов.
Якщо говорити, то те, чим наповнене серце.
Якщо помовчати, то там, де без галасу, сліз
Настільки зболіло, що все посередині рветься
Від болю і туги, від горя, що ворог приніс.
Якщо цілувати, то тих, кого справді кохаєш.
Якщо обіймати, то рідних і теплих людей.
А можна і тих, кого навіть ти зовсім не знаєш,
Хто вже від безсилля згорає у смутку безсонних ночей.
Якщо проживати, то так, щоби сорому мало,
У вічність коли доведеться тобі вируша...
І щоб солов ї навесні тобі пісню співали,
Коли знайде спокій твоя неспокійна душа.
