Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Доки сонце ще зоріє - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь, що тобі сподобалось, Олечко! Дякую за теплу гостину!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Світланко!
Прозектор, 11.01.2024 - 14:11
Непогано написано, однак третій катрен я б переробив, є там збої наголосів
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за дружню підказку, матиму на увазі.
Галина Лябук, 11.01.2024 - 13:58
Плине час, летять роки... Тому й поринаємо в спомини, робимо висновки. Дуже гарний вірш, мудрі, душевні роздуми.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіюються час-від-часу, особливо, коли за вікном мете. Дякую за підтримку, Галино!
Олеся Лісова, 11.01.2024 - 10:55
Валєчко, гарно написали! Час справді невпинно летить і чим далі, тим частіше згадується світле і добре.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, все гарне зігріває і душу, і серце, на деякий час відсуваючи дійсність. Дякую за підтримку, Олесю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Володимире!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро, Володимире!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро, Світлано!
Катерина Собова, 10.01.2024 - 09:35
Так хочеться, щоб всі люди цінували свою місію на землі, щоб кожен день був прожитий не марно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то так, Катрусю, то і життя наше було би інакшим. Дякую за дружню гостину!
Ніна Незламна, 10.01.2024 - 09:07
Гарний вірш,з глибоким замислом. Минуле за плечима полем... Буває спогад ніби вколить, злегка під серцем,із думками... Чи, є не сильні ми із вами? Козацький дух,то сила й воля.. Нам українцям всміхнеться доля! Дякую! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Усміхнеться, Ніно! Тримаймося! Дякую від душі!
Малиновый Рай, 09.01.2024 - 23:17
Відродиться коли Україною будуть займатись українці,а до того йде.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я на те дуже сподіваюсь. Вдячна Вам щиро за гарну відозву!
Сокол, 09.01.2024 - 21:53
Побуждає до роздумів. За всі роки існування України нами правили і правлять не українці, що хочуть тей роблять, а ми співаємо та жаліїмся. Це наша карма за відмову від рідної віри з якою Україна і ми народилиася.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І тут важко з Вами не погодитись, бо так воно і є. Спокутуємо і свої власні гріхи, і гріхи ваших предків... Дякую за чудову відозву, Володимире!
|
|
|