Люблю під хлюпання прибою,
Коли вже вечір пробринів,
Над гладдю стихши голубою,
Ловити крабів-бігунів.
Тоді пригадую поволі
Роки дитинства у Криму:
Як, з татом сидячи на молі,
Дротину в руки брав пряму
Й, на вістря сало нанизавши,
В зазори совав кам'яні.
Отак утішно буде завше –
Малому мрілося мені.
Не знало щастя апогею
У мить, як першого спіймав –
Лежить клешня його трофеєм
І нині десь в одній із шаф.
...Забрали Крим лихі нахаби,
У скруті батько мій помер.
А я усе на молах крабів,
Немов колись, ловлю й тепер.
24.ХІІ.23 р.
Отличные у вас получились крабы, молодой мастер. Я бы сказал: крабы крабские. Будучи маленьким, Зорг гонялся на утренней зорьке по евпаторийскому песку за этими шустрыми нышпорками, ловко ловил их и швырял в море. Не было слаще времени безответственности ничего! Спасибо вам за теплые крымские воспоминания, за красивый почерк и мелодичность строк.
Прозектор відповів на коментар Zorg, 06.01.2024 - 19:15
Я не сумнівався, що у разі візиту Ви неодмінно поділитися якоюсь історією про взаємодію з цими членистоногими також в дитинстві, тож радий її почути) Дякую за візит і теплі, наче кримські узбережжя, слова