Герої власних романів
http://dw-a.resheto.ru/index.php?id=4153&page=1&ord=0
с согласия автора. Подстрочник (поскольку перевод всё же не дословный) в самом низу. )
Покрити снігом і сміття і квіти,
Важкою ковдрою минуле покриває.
Додому боягузи майже літні
Летять, зі мрією спізнитись к серіалам.
Не натовп мріючи зустріти перехожих,
Не мрію, у яку не вірять. Марно.
Десь є двійник – молодший, але схожий,
Сміливіший за себе, кращий, гарний,
Розумний, багатіший… Кожен впевнен,
Що зустрічі призначена година.
Що зараз, не колись (бо вийшов термін),
Себе, вже «іншого» невдаха цей зустріне.
Двійник, в засмуті, щиро пожартує:
"І де ж ти був? Призначено раніше..."
Хто прагне змін, тому тепла бракує -
Сум, одяг, пам`ять змінять - далі тиша…
Маршрути зміняться (не обере важкіший)
Мети та прагнення, тіла, всього багато,
Все зміниться, залишать душу лише.
Щоб тигр пом`ятав про миші свято,
Щоб не дичавіло мишатко в шкіри хижій.
Герою є, де зняти липку втому,
Він приведе в порядок світ бездарний.
Що ж - не потрібен боягуз нікому,
Ввійшовши у красунін рай примарний…
Невдячна, але все ж таки красуня!
Пора дорослішати, никнути обманів,
Знов давлять сніг, якому бруд пасує –
Додому йдуть не молоді вже боягузи,
Герої власних, звичних вже, романів.
|
|