Пробач мене я хочу попрощатись
Твоє обличчя звикло насміхатись
Я вже звик і з цим давно
І напевно полечу у небо.
Я хочу сказати тобі багато
Та час почне мене спиняти
Тому скажу тобі одне
Пробач, пробач мене за все!
Пробач за те,що не зробив
За те що я тебе любив!
Я так боявся підійти
І щось тобі сказати
І коли бачив я тебе то серце билося скоріше
І рук тремтіння не забути
І марні мрії і надії і намагання й те старання
Все пам’ятаю та що тепер?
Тепер тебе я покидаю і про тебе забуваю.
Не буду бачити тепер твоє усміхнене обличчя
Не будуть руки так тремтіти і серце битися у такт
І просто сидячи Я більше не заплачу
Я більше вже тебе ніколи не побачу!
Чому так сталося не знаю
Чому роман закінчився отак?
Навіщо взагалі ми зустрічались
Щоб лиш спогади сумні залишити у себе на душі!
Наші долі написані окремо
І їх шляхи не перетнулися у небо!
І ось останнії слова я зараз говорю сумлінно
Моє серце б’ється так невпинно
І лиш сльоза біжить по скроні
І от останній раз я тут стою і бачу твої очі
Я бачу усмішку яка чарує без кінця
Я згадую ті зустрічі безглузді
В важку хвилину була зі мною Ти
Як би ти знала,як важко було жити
Бути поряд і водночас любити!
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
