Пташки полетіли в теплії краї,
В матері немає сил летіти.
Залишилися взимку зимувать
У холодній хаті рідні діти.
А зима, зима. Зима лютує,
Звіром завиває і тріщить.
Холодом під ковдрою ночує
І на стінах інеєм блищить.
Діти подалися долю десь шукати.
Бо в рідному краї її не найшли.
Квіти почорніли в неньки біля хати...
А сніги з морозами прийшли.
Не шукайте, діти, долю на чужині.
Вона поруч з вами в ріднім краї спить.
Хто ж зігріє неньку не колись, а нині?
Хто ж заснулу долю візьметься будить?
|
|