Я знов сама... і що тепер робити
Дощ змиває залишки тебе
Нікому вже нічого не змінити
І те, що було, літом зацвіте.
Ти теж ніколи більше не згадаєш
І я тепер нікому не скажу,
Що ти мене вже більше не кохаєш
І я до тебе більше не прийду
Та за вікном не дощ, а сонце світить
І я тебе і досі ще люблю,
А те, що плачу, ніхто знов не помітить
Я більше вже тебе не обійму
Якби забути все й одразу
Забути нас, і всі твої слова
Ти залишив у серці лиш образу,
Для тебе-це ніщо, а в мене є душа...
Вона болить, аж серце завмирає,
Бо просто сил уже,чомусь, нема
Я знов тебе у натовпі шукаю,
Та ти десь там, а я сиджу сама.
Вже зірка наших днів згасає
Нема вже НАС, лиш Ти і Я
Моя любов до тебе помирає,
А без любові не варті ми життя!
|
|
