Уже відплив останній пароплав,
Моя любов несеться океаном,
І вітер-одинак спокійним став,
І обрій чарував своїм туманом.
Дорога простелялась,як зоря,
І зорі все тихіше замовкали,
І ти не мій...І я вже не твоя,
І пролягла розлука знов між нами.
Усе тремтіло і здавалося німим,
В твоїх очах не видно було чару,
А ти на палубі задуманий стояв,
І тиха ніч здавалася обманом.
Сльоза котилася з твого лиця,
У серці защеміла біль розлуки,
Але мого таємного лиця,
Ніколи не забудуть твої рук
|
|