Судить тебе не маю права,
Ти сам собі володар і суддя
І як вибрав ти той білий мармур для забави,
Так припинив своє буття...
Ти жив коханням та мистецтвом,
Ти справді майстер добрих справ,
Та проміняв ти грошей задля
І свій божественний талан.
Ти зрадив вічне та кохання,
Ти жінку зрадив і забув,
Коли ти світу присягався
Нести прекрасне і гламур*.
Ти отруїв себе багатством,
По жилах синя кров пішла
І залишились бліді руки
Без золотенького кільця.
Судить тебе не маю права,
Ти сам собі володар і суддя
І як вибрав ти той білий мармур для забави,
Так припинив своє буття...
|
|
