Б”ють тривожно в рейки поїзди –
Крути, Крути, Крути...
І відлунюється з болем у душі –
Не забути, не забути, не забути.
Білий хрест на сірий сніг
Кида чорну тінь,
Не торкнеться їх імен
Всюдисуща тлінь.
Кров студентиків безвусих
З більшовизму змила грим,
Подалися емігранти
Хто на Відень, хто на Рим.
Але дехто сподівався –
Буде краще із Москвою,
Та платили за ту дружбу
Часто-густо головою.
Бо забули про Батурин ,
Заповіт Мазепи,
Все червоний бруд хвалили
Сірі недотепи.
Роздивилась Україна ,
Що то є за браття.
Тільки знову дехто кличе
У міцні об”яття.
Боже, Боже, надоум нас ,
Дай порозумніти.
33-ій , 37-ий
Не дай повторити.
...Синьо-жовті стрічечки
Юнь носила на шапках,
А сьогодні той двоколір
На державних прапорах.
Тож згадаємо героїв,
Хто поліг на сніг,
Хто віддав своє життя
За рідний оберіг.
Б”ють тривожно в рейки поїзди –
Крути, Крути, Крути...
Не забути, не забути, не забути.
|
|
