В степу безкраїм не стоять на місці хмари.
На шпальтах неба їх збирають лиш дощі, -
і ми збираємо - з моїм найкращим тато
простенькі істини й ховаємо в душі!
В покосах трав зелених праця і натхнення.
Невтомна сила між рядів городини.
Кохання соком наливається черешень,
а вічність з вітром хтось гуляти відпустив.
Краса в акації плете своє волосся
біле. Таким буває тільки свіже молоко,
що над моїм селом так густо розлелося
гарячим сонцем не зникало, просто - висохло.
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.