Коли вона його покинула, їй чомусь стало легше... неначе тягар спав з її душі... вона не знала, що покинувши хлопця, якого завойовувала 3 роки, може стати так приємно і неболяче відразу...
" Не той ", - подумалося їй... вже другий раз так з ним помиляється...
Коли хлопець ідеальний, стає нудно...
Ні бабуся, ні сестра, ні мама не розуміли, що їй ставало нудно, коли її носили на руках...
Тепер свобода, вільна..... ВІЛЬНА... Омріяне почуття безкайданства, простору і будьщохотіння...
Вона не вірила, що так буває...
Що буває так - без хлопця хороше...
Вона жила завжди любов"ю, а тепер, коли любов її обійшла, вона почала відчувати світ, ті речі, які раніше не відчувала, не розуміла і не хотіла...
Можливо так краще...
|
|
