ІЗЮМСЬКА ГОРА
Крем*янець, баби скам*янілі
Вдивлялись в схиблене лице
Доріг задимлених спітнілих -
Які зникали за Дінцем.
Її Величність, Телевежа,
Хапала хмари наливні.
А золоті беріз сережи
Вітали місто з далини.
Веселка грається вогнями
Біля фортеці "Сім Вітрів";
Зірки блукають стигло-п*яні,
А місяць овеном побрів.
Крем*янець. Охоронець міста
Поставив мури крейдяні.
І де б не був, відлуння чисті
Навіють спомини мені!
30.06.2003р.
Володимир Вакуленко-К.
|
|