На дворі так сумно...А небо нагадує сильну дівчину,яка ось-ось заплаче,але через силу сльози стримує у собі...холодно також,мабуть,це її крижане серце таке неприступне..
А десь крізь хмарки видніється сонечко - це мабуть її надія або любов,яка все ж таки хоче побороти весь морок..Ось воно засяяло ще дужче..так красиво,лише вітер відкриває всі її таїни та віє так колюче...
Але все ж таки весна...
Не знаю,так набридло навчатись,хочеться чогось новенького,буденність вже дістала....А ще й навчанням по суботам...знущання.І в серці якась незрозуміла прірва,неначе немає там нічого,сумно,але як згадуєш ,що життя йде,то немає й хвилини сумувати,треба встигати якнайбільше чого
|
|
