|
Душа не спить моя, бажає волі.
Тремтить від холоду…Морозна сива ніч,
оголені деревця вкрила кволі,
ховаючи в шарфи тугу блідих обличь.
І вже століття на землі гостинній
зима зловісно хуртовиною вищіть
і не дає пробитися насінню;
укорінитися, розквітнути, любить…
А все ж зима знесилена, байдуже,
здається, відступає і дренчить,
тим снігом, що збігається в калюжі,
відлигою весняною дзвенить…
І ти кохана Весно божедарна
зігрій теплом любові, розтопи,
цю кригу вікову, яка скувала,
серця людей під час зими-війни…
|
|
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
|
|