 |
| "Водная пена
Здесь исчезает,
Там восстает...
Так в этом мире
Бродим и мы."
Фудзивара-но-Кинто ХIв.
Метамодернізм з його модусом ніби – не впадає в екзальтацію та пафос модернізму, з одного боку, а з іншого – уникає смутку постмодернізму, який породжений невірою людини в можливість розумного пізнання світу, скепсисом щодо конституюючих культуру знакових наративів та грою знаків як такою. Вермюлен і ван ден Аккер наголошують: «Онтологічно метамодернізм коливається між модерном і постмодерном. Він коливається між сучасним ентузіазмом і постмодерністською іронією, між надією і меланхолією, між навіюванням і знанням, емпатією і апатією, єдністю і множинністю, тотальністю і фрагментацією, чистотою і двозначністю. Дійсно, коливаючись туди-сюди або вперед-назад, метамодерн веде переговори між модерном і постмодерном. Однак слід бути обережним і не думати про це коливання як про баланс; скоріше, це маятник, що коливається між 2, 3, 5, 10, незліченними полюсами. Щоразу, коли метамодерний ентузіазм переходить у бік фанатизму, сила тяжіння тягне його назад до іронії; у той момент, коли його іронія коливається в бік апатії, сила тяжіння тягне його назад до ентузіазму» (Vermeulen; Akker 2010).
Про метамодернізм, дівчину Ліду, колгоспницю і Памфіра
автор Тарас Пастух
|
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
