Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: На зло - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Женьшень, 24.06.2022 - 15:46
Надихнули... ![]() Не вб'єш мене ні жалем ні печаллю Вросла у душу цвітом польовим Стиглим зерном непройденою даллю Таким пахучим і таким живим Вільністю б'ється зранене ще серце Не уявляй яке воно тепер Воно ніколи вже не відізветься Замовкло кволе в стислості ребер Сара Ґоллард, 24.06.2022 - 14:56
Убити справжні почуття ще нікому не вдавалося.Чудовий твір. Дякую. Макс Дрозд, 24.06.2022 - 12:02
Інколи так легко щось забути... А те, що хотілося б забути, відпустити - не вбивається нічим.На жаль, з обох сторін. Є люди, які просто не можуть один без одного, але разом шлях в нікуди. Так і живуть, на зло один одному, і ніколи в серці один одного не вб'ють. Дякую, Тетяно! Надзвичайний вірш! |
|
![]()
|