Волонтеру АТО та ООС
Лідії Іванівні Сівак присвячую:
В цієї жінки – сива голова,
Хода її змінилась і постава -
Та оптимізмом сповнені слова,
І духу міць додалась і тужава.
Закрались зморшки в кутики очей,
Та вогники добра в них досі сяють.
Буремних стільки днів, недоспаних ночей
Позаду.. Йшла вперед – бо там чекають..
Бо там на сході, в пеклі вогнянім,
Бійці, що Україну захищають –
За кожен клапоть нашої землі
Там кожен день хтось мужньо помирає.
Вона спішить.. Летить до них щодня,
Щоб крапельку тепла привезти з дому –
За вісім років стала всім своя
І рідною як мама – не одному.
До Перемоги! – це її девіз –
Подоки не прогоним супостата!
Щоб мир настав й не було більше сліз,
І горем не наповнювались хати.
В цієї жінки - сива голова,
А до війни ж була колись чорнява..
Та додають снаги її слова:
Ми переможем! Україні Слава!
Так, в цієї жінки - добре любляче серденько.. Вона - патріот справжній!Доземний їй уклін за її благородну справу і Хай Бог її береже.. Дякую за відгук!
Так, це - героїчна жінка. Їй пам"ятник пора ставити. Ще з початку війни вона всі заощадження, кошти і всі свої сили віддає волонтерській справі. Все - для наших бійців. Багато раз була під обстрілами, була і покалічена. Лікарі поставили на ноги і можна сказати, що ще на милицях, а вже знову на передову.. Вона надихає своєю невичерпною енергією і оптимізмом. Я рада, что ми з нею знайомі. Хай Бог її береже!
З прийдешнім Святом Миколая Вас!Всіх земних благ! 
